Тайм-менеджмент в школі

Минулий навчальний рік дав мені можливість співпраці з учнями шостих, восьмих  та дев'ятих класів. Продовжуючи роботу з формування та розвитку соціально-етичних та емоційних навичок (СЕЕН), я звернула увагу на низький рівень розуміння здобувачами освіти необхідності планування та аналізу власної діяльності. І якщо для шестикласників ще є час на виправлення ситуації, то проблемним це є для восьмого та дев'ятого класів, бо закінчуючи базову школу вони мали б уже опанувати навички раціонального використання часу.  Відсутність цих навичок призводить до невчасного та неякісного виконання домашніх завдань,  а в підсумках - низькі показники засвоєння навчальних програм та обмеженість загальної обізнаності. 

З метою кращого розуміння  проблеми провела опитування серед своїх учнів, що вони вважають головним в шкільному навчанні.  Відповіді були різні: отримати знання, мати гарні оцінки, бути дисциплінованими, виконувати завдання вчителів та інші. А відверта розмова та анкета "Як я використовую свій час" заслуговували на особливу  увагу та аналіз, бо в основному - це безмежне користування гаджетами без навчальної чи розвивальної мети з боку підлітків та  безконтрольність батьків за вільним часом дітей.

   На мою думку, суть сучасної освіти -  навчити самостійності та тому, як вчитися. Тому я вирішила приділити більше уваги  питанню тайм - менеджменту з метою:

- розкрити сутність поняття, познайомити з його функціями та ефективними методами;

- дати поради щодо організації самоосвіти та самовдосконалення;

- формувати та розвивати навички раціонального планування та використання свого часу;

- відчути себе ефективним та успішним у навчанні, знаходити час для захоплень та самовдосконалення

 Першим кроком було ознайомлення з поняттям тайм-менеджменту під час психологічних п'ятихвилинок, на уроках етики та доречних моментах уроків зарубіжної та сучасної дитячої літератури. Для емоційного сприйняття теми запропонувала картину Сальвадора Далі, яка відома як "Сталість пам'яті".

Вона була з великою цікавістю та  розумінням сприйнята абсолютно всіма підлітками, а в процесі обговорення підвела до висновку, що час не стоїть на місці, швидкоплинний та стрімкий. Тому треба додати зусиль, щоб наповнити його корисними справами. Розуміючи, що питання керування часом дуже широке, ми з учнями зосередили увагу на пошуках оптимальних методів планування та реалізації справ з урахуванням їх пріоритетів.
З шестикласниками була вивчена та застосована матриця Ейзенхауера, сутність якої полягає в розподілі та плануванні  справ за важливістю та терміновістю. Діти вчилися аналізувати свій режим  дня та складати  план на тиждень.

З дорослішими підлітками проаналізували можливі причини неефективного використання часу та склали діаграму розподілу вільного часу.  Було жваве обговорення, дискусія дала можливість кожному  висловити  думку та зрозуміти власні проблеми. Для прикладу даю роботи здобувачів освіти високого рівня навчальних досягнень, але були роботи, в яких 80% часу відводилось розвагам та гаджетам. Таких немало, тож потрібно докладати зусиль всім учасникам освітнього процесу, щоб змінити ситуацію.

  Протягом навчального року наводились приклади правильного використання часу учнями, практичні рекомендації за віком  вітчизняних й світових психологів та педагогів. Особливо цікавими для підлітків були приклади вірного чи ні використання часу авторів та героїв творів світової літератури.

 Тема  актуальна, цікава для здобувачів освіти та дуже важлива для формування соціально-етичних та емоційних навичок щасливої та успішної людини.

Тому маю план та ідеї для продовження  роботи у новому навчальному році.

 Ось і літо минуло.

 Згадалася улюблена пісня у виконанні Софії Ротару.  Інакше сьогодні сприймаються слова про все, що збутись могло та не збулось, про долі втішне крило, яке берегло й рятувало. Але, на жаль, не всіх зберегло та врятувало цього літа, не збулося найжаданіше для всіх нас, бо війна продовжується. Та віримо в краще, продовжуємо жити й працювати.

 Серпень для освітян - це не тільки кінець літа та відпусток, а й найважливіший етап професійної діяльності: планування, підготовка наочності та літератури, складання списку посилань на відео уроки та матеріали. Маю можливість у новому навчальному році викладати  зарубіжну літературу й етику та намір  висвітлювати цікаві моменти співпраці зі здобувачами освіти у своєму блозі, ділитися ідеями, висловлювати власну думку з питань освіти взагалі та з розвитку соціально-етичних навичок та емоційного інтелекту підлітків зокрема.

  Вимушена змінити формат та зміст дописів. Я не можу використовувати російську мову та все, що під забороною сьогодні. Тому не буде матеріалів про особисті почуття, цікаві та улюблені книги, шедеври музики та живопису, якщо вони не пов'язані з навчальними програмами.

 Тож готуюся та чекаю на зустріч з моїми учнями, які своєю відвертістю,  щирістю та позитивністю надихають на творчість.

  

 Все ж не можу без ілюстрацій та поезії. Відкриваю для себе нові імена вітчизняних авторів.

   

Приятные воспоминания из прекрасного далёка...

Эта милая игрушка заставила улыбаться, плакать и вспомнить своё детство тысячи зрителей! И я не исключение. У меня с младшей сестричкой тоже была такая, только внутри танцевала изящная Дюймовочка.

С удовольствием перечитала комментарии, в которых вспоминали игрушки нашего детства. Сколько тёплых слов написано о тех прекрасных мгновениях жизни, когда родители были живы, заботились о нас и дарили радость. Да, у нас было счастливое детство! 

Кофе в выходной...

Я не готова к катастрофе. 

Готова утром выпить кофе. 

Верней, не выпить - долго пить,

Не напрягая жизни нить.

И ближнего не напрягая.

Коль мне не светит жизнь другая,

Коль у меня она одна,

То надо кофе пить до дна,

До донышка, до самой гущи,

Растягивая миг текущий.

© Лариса Миллер

Утром я составляю планы, а днём делаю глупости.    

© Вольтер

У многих именно так и проходит день. 

А вот для тех, кто хочет каждый день сделать полезным, приятным и позитивным, в популярной литературе есть всего два совета:

1. Делай то, что важно, в первую очередь. И тогда 20% твоих действий будут приносить 80% результатов. Так ты сделаешь больше и с лучшей пользой.

2. Завершай свой день 15 минутами благодарности. Привычка быть благодарным – это лучший способ убедиться, что ты добился успеха. Запиши или восстанови в памяти всё, за что ты благодарен этому дню. Таким образом ты не только уснёшь с приятным настроением, но и будешь готов к завтрашнему дню. 

Попробуйте, обязательно будет польза!

Люди и цветы

Кто из нас не любит цветы? Уверена, таких немного. Цветы радуют глаз и наполняют приятным чувством радости, тепла, счастья… 

Они – как нежность, 

Как любовь, как дети,
Сильнее зла, сильней всего на свете.
Сильнее смерти.
И сильней войны. 
Цветы, как люди,
На добро щедры.
И, щедро людям 
Нежность отдавая,
Они цветут, 
Сердца отогревая,
Как маленькие
Тёплые костры.

Со школьных лет я помню эти строки наизусть, они были на одном из стендов в кабинете биологии. Вот запали в душу на всю жизнь. И я снова их вспомнила вчера, когда прочитала интересную статью о том, что люди должны относиться к себе, как к цветам.

Вы были семечкой… Вас случайно занесло на почву, которая вам совсем не подходит. Недостаток солнца, постоянный холодный дождь и ветер покрывали вас инеем..., и вы выросли хилым, кривым, страшненьким. Но не умерли, решили жить. Выглядите так себе, мягко говоря. Да и чувствуете себя тоже... И Маленького принца рядом нет, который бы ухаживал за вами, как за своей розой. И вы не так сильны, как полевые цветы, не ждущие помощи от человека.
Как же спасти себя? Что делать? А вспомните, как ухаживают за увядающим растением. С собой можно сделать то же самое: 

1. Осторожно пересадить себя в красивый горшок, подходящий по размеру.
Понимайте это, как хотите. Можете прямо сейчас пересадить себя в удобное кресло, например. Можно переехать в другую квартиру, район, город или страну (зависит от возможностей).

2. Подпереть стебель палочкой.
Например:
- начать ходить к психологу,
- или пропить всё-таки таблеточки с серотонином,
- есть овощи,
- заняться йогой, танцами, бегом,
- или позвонить другу.

3. Обрезать мёртвые ветки.
Не делать то, что забирает последние силы. Стараться жить настоящим. Наклеить на прошлое пластырь и сказать себе: «Всё! Этого больше нет!» Не ходить туда, где не ждут. Сосредоточиться на улучшении себя.

4. Уничтожить вокруг себя вредных насекомых.
Избавиться от общения с токсичными людьми. 

5. Дать себе время.
Из кривого и хилого ростка обязательно вырастет красивое и сильное растение. 

Вот такие нехитрые советы, чтобы стать самому себе садовником. Берегите себя, ухаживайте и любите. И вы обязательно расцветёте! 

Продолжаем приобщать подростков к прекрасному, расширять их знания и развивать творческое воображение. Материалов для этого бесконечное множество.  

Нашла в интернете интересную картинку с шагающей по зонтам и вспомнилась картина "Зонтики" великого О. Ренуара. Спросила у девятиклассников во время психологической пятиминутки, что они видят и как понимают их, какие мысли появились или сюжет истории.

Разговор был очень интересным и полезным. Сошлись не только в том, что это красиво, впечатляет и заставляет всматриваться, но и в том, что надо искать выход, бороться, не сдаваться, спасаться и побеждать, быть независимым.

У каждой из героинь своя загадочная история, своя жизнь, своя красота.

Надеюсь, кто-то из моих воспитанников захочет самостоятельно посмотреть другие картины Ренуара или просто запомнит нашу беседу перед уроком.