Ось і літо минуло.

 Згадалася улюблена пісня у виконанні Софії Ротару.  Інакше сьогодні сприймаються слова про все, що збутись могло та не збулось, про долі втішне крило, яке берегло й рятувало. Але, на жаль, не всіх зберегло та врятувало цього літа, не збулося найжаданіше для всіх нас, бо війна продовжується. Та віримо в краще, продовжуємо жити й працювати.

 Серпень для освітян - це не тільки кінець літа та відпусток, а й найважливіший етап професійної діяльності: планування, підготовка наочності та літератури, складання списку посилань на відео уроки та матеріали. Маю можливість у новому навчальному році викладати  зарубіжну літературу й етику та намір  висвітлювати цікаві моменти співпраці зі здобувачами освіти у своєму блозі, ділитися ідеями, висловлювати власну думку з питань освіти взагалі та з розвитку соціально-етичних навичок та емоційного інтелекту підлітків зокрема.

  Вимушена змінити формат та зміст дописів. Я не можу використовувати російську мову та все, що під забороною сьогодні. Тому не буде матеріалів про особисті почуття, цікаві та улюблені книги, шедеври музики та живопису, якщо вони не пов'язані з навчальними програмами.

 Тож готуюся та чекаю на зустріч з моїми учнями, які своєю відвертістю,  щирістю та позитивністю надихають на творчість.

  

 Все ж не можу без ілюстрацій та поезії. Відкриваю для себе нові імена вітчизняних авторів.