Відроджуємо! Шануємо! Популяризуємо!

    7 грудня — Всесвітній день  української хустки.  Це свято з'явилося у 2019 році та покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій. Хустка здавна вважалась оберегом та символом патріотизму й любові. Звичайно, виховуємо шану до хустки й у дітей.  Мені щастить працювати з добрими та творчими гімназистами, у нас багато цікавих ідей. Ну а щодо їх креативності та вмінь застосовувати інформаційні здібності, здорове суперництво та бажання проявити себе, то тут тільки б не бракувало часу.  Тому  уроки етики та зарубіжної літератури проходять  цікаво й бистро, і завжди для кожного охочого є можливість "схопити свою зірку". А моя задача — створити для них ситуацію успіху.

 Сподіваюсь, що Вам теж сподобається ця пісня про хустку. Мені зачарувало все:  красива мелодія та слова, щире й професійне  виконання. 

Читай! Я буду слухати.

  Як залучати дітей до читання та виховувати любов до книги?  Як проводити різноманітні заходи, щоб школярі із задоволенням брали в них участь?  Саме з такими питаннями ми з колегами обговорювали план проведення національного тижня читання. Ідея "Старші читають, а молодші слухають", на мій погляд, була дуже вдалою.  Вчителі кафедри української філології та зарубіжної літератури  підготували з учнями 5-9 класів  виразне читання уривка новорічної,  різдвяної казки для початкових класів та провели тиждень "Читай! Я буду слухати".

 Моїм п'ятикласникам випало  показати зразок читання та зацікавити різдвяною історією  школярів третіх класів.  Ми вибрали твір Богдани Матіяш "Єва і білосніжна квітка лілії", яку я їм  рекомендувала раніше для самостійного позакласного читання.  Мої учні дуже відповідально поставилися до виконання колективної роботи, читали виразно та емоційно.  Це не залишило байдужими слухачів, їм сподобалось,  Сподіваюсь, що  вдалий початок продуктивного спілкування дитячого колективу гімназії по розвитку читацької компетентності та вихованню вдумливого читача буде мати продовження.

  За доброю традицією мої учні оформили літературні листівки та нові сторінки своїх читацьких портфоліо. 

Кава з краплями дощу.

  Ранок вихідного має бути позитивним, навіть коли він похмурий та дощовий, як і має бути в останні дні осені. . Не завжди вдасться справитися з особистими емоціями, особливо тоді, коли розумієш, що нічого не можна змінити, що хмари життя руками не розведеш.  І саме цей "Вальс дощу" у виконанні монаха Авеля  відповідає погоді зовні та стану  душі.  

  Моя традиція вихідного дня   під час  ранкової кави  слухати  улюблені мелодії та шукати нові імена часто  допомагає зміні настрою, хоча б на деякий час.  Сьогодні це українська класика та сучасний виконавець. Вдячна їм.  Але без порівняь, бо  це зовсім різне. 

Інтерес дітей не згас.

 Позитивні емоції завжди  впливають на якість навчання,  сприяють прояву інтересу та  активності здобувачів освіти. А для класів НУШ  яскраве та змістовне оформлення уроків, приклади кращих  робіт в класі, заохочення до прояву своїх здібностей та наявна можливість самому  спробувати щось зробити  є дуже гарним мотиватором. І здорове бажання отримати нагороду, таку, що отримали від вчителя однокласники,  теж  є поштовхом до активних дій. 

 Уже минув місяць після конкурсу літературних листівок про казкову героїню Лисичку, а бажання дітей отримати персональні  грамоти за участь у конкурсі не згасло.  І байдуже, що минув термін, для мене важливим є  бажання дітей  читати. І звучать у класі нові автори та твори. Для мене  теж  стали відкриттям "Казки маленького лисеняти" І.Д. Фарбаржевич, особливо ці слова з казки:

  - Лисеня, — сказало лисеня лисенятку, — ти пам'ятай, будь ласка, якщо тобі важко, погано, сумно, страшно, чи ти втомився — то просто простягни лапу. І я протягну тобі свою, де б ти не був, навіть якщо там інші зірки або всі ходять на голові. Тому що печаль одного лисеняти, розділена на двох лисенят — це ж зовсім не страшно. А коли тебе тримає за лапу інша лапа — яка різниця, що там ще є в світі?

  Які гарні слова. Вони зрозумілі дітям і дорослим. І дуже потрібні сьогодні всім нам. 

Результати проєкту.

  Приємно, коли після виконання одного проєкту діти запитують, яка тема буде наступною та що робити. Радість учасників за себе, бажання інших долучитися до колективної справи та позитивні відгуки батьків  не можуть залишити вчителя байдужим.  Тож, розробляю плани до максимального заохочення здобувачів освіти проявляти свої знання, творчі здібності та уміння працювати колективно.

13 листопада - Всесвітній день доброти.

ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА.  З цих слів починалась кожна робота моїх учнів, які долучились до челенджу, надіславши свої листівки та відео читання художніх творів про доброту.  Вдячна їм за активність, творчість та небайдужість.

12 листопада - день Синички. Залучаю дітей до читання.

Запропонувала п'ятикласникам прочитати у вихідні дні казки й оповідання про синичку та оформити нову сторінку читацького портфоліо.  Також підготувала посилання на цікаві  за  віком  відео, бо розумію, що потрібно  не тільки збагачувати знаннями, розвивати читацьку компетентність, а й давати можливість відпочити та отримати позитивні емоції. Зазвичай, діти люблять дивитися мультфільми та програми про багатий світ природи. 

 Приклад дитячих робіт-звітів про прочитане:

                                       

                                                        

   Активні читачі отримають  підготовлені до цього дня грамоти. Сподіваюсь,  це буде заохоченням до активного читання.