Незрозумілі емоції...

Сьогодні учениця 9-го класу, яка, між іншим, претендує на свідоцтво з відзнакою, повідомила, що прочитала оповідання І.С. Тургенєва «Муму» вперше!!
А я і досі не можу зрозуміти, які емоції відчула: здивування чи розчарування... Від німого: «Як, тільки зараз?» до «Ну, добре, що все ж прочитала...»!

Поставила собі за мету запитати в інших класах, хто знає про Муму...

До речі, а ви знали, що у Франції є пам’ятник цьому літературному персонажу? 

Композиція являє собою дворнягу на камені, яка сумними очима когось шукає. У неї на шиї обірвана мотузка, а замість задніх лап... хвіст риби. Дивна скульптура. Але її автори таким чином подарували надію, що Муму не загинула, а перетворилась на русалку.

А ще на камені викарбувана цікава фраза: «Муму та всім жертвам любові». Здивуванню немає меж!